Обсяги кредитування в Україні залишаються критично низькими для відновлення економіки — Гетманцев

У І кварталі 2025 року банківський кредитний портфель в Україні зріс лише на 3,3%, що, за оцінкою голови Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, є недостатнім для задоволення потреб економіки країни.

За даними НБУ, обсяг гривневих кредитів резидентам на кінець березня становив 879,6 млрд грн — з початку року він збільшився на 6,2% (+50 млрд грн). Водночас валютні кредити скоротилися на 3,1% (-0,2 млрд доларів), знизившись до 6,1 млрд доларів.

У загальному підсумку кредитний портфель у всіх валютах досяг 1,143 трлн грн — це лише +36,4 млрд грн з початку року.

«Якщо кредитування зберігатиме такі ж темпи зростання, то до кінця року обсяг валового портфеля досягне близько 1,26 трлн грн», — прогнозує Гетманцев.

За його словами, це відповідатиме рівню проникнення кредитів в економіку на рівні 14,4% ВВП — аналогічно показнику 2024 року (14,5% ВВП), що є черговим історичним мінімумом.

Для порівняння:

• 2023 рік — 15,2% ВВП,
• до повномасштабної війни — 19,1% ВВП,
• у 2019 році — 25,9% ВВП.

«Незважаючи на номінальне зростання, кредитна активність залишається недостатньою, і без змін в підходах вона або продовжить скорочення, або залишатиметься на рівні стагнації», — вважає очільник фінансового комітету.

Які рішення пропонує Гетманцев

• Цільовий орієнтир — підвищення рівня проникнення кредитів в економіку щонайменше до 20% ВВП. Для цього необхідне зростання портфеля приблизно на 600 млрд грн до кінця 2025 року.
• Створення національного інститута розвитку з мандатом на післявоєнне відновлення, який братиме на себе підвищені кредитні ризики і фінансуватиме нестандартні для комерційних банків проєкти.
• Модернізація програми «5−7−9», яка вже профінансувала на 300 млрд грн з початку війни. За словами Гетманцева, необхідно зробити акцент на інвестиційні кредити, а не лише на підтримку обігового капіталу, і збалансувати галузеву структуру (нині 70% припадає на агросектор і торгівлю).
• Спеціалізоване субсидоване кредитування — для ОПК, енергетики, переробки.
• Підтримка МСБ на деокупованих і прифронтових територіях, внутрішньо переміщених осіб, а також фінансування відновлення пошкодженого житла та інфраструктури.
• Активніше залучення міжнародних фінансових інституцій, розчищення балансів банків від проблемних активів та розвиток фінансових інструментів, що стимулюють кредитування.

Гетманцев наголосив: «На сьогодні існують усі передумови для активізації кредитування. Банки мають високу ліквідність, прибуткові та достатньо капіталізовані. Держава, як основний акціонер банківської системи, може задавати їй стратегічні орієнтири. Найголовніше — економіка гостро потребує доступних кредитних ресурсів для відновлення».